
|
|
|
Форма №1п-нпп (річна)
Про порядок складання та
подання звіту про випуск промислової продукції за формою № 1П-НПП (річна)
1. “Звіт про виробництво промислової продукції” за формою № 1П-НПП (річна) складається на бланку форми, затвердженої наказом Держкомстату України № 196 від 19.07.2005р. і надається суб’єктами господарювання, відокремленими підрозділами юридичних осіб, які займаються видами діяльності, що класифікуються за секціями “С”, “Д”, “Е” КВЕД (незалежно від основного виду діяльності та форми власності) за 2006 рік не пізніше 8 лютого 2007 року.
2. При складанні зазначеного звіту слід керуватися “Інструкцією щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) “Звіт про виробництво промислової продукції”, затвердженою наказом Держкомстату від 10.11.2005 № 358 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 21.11.2005 за № 1402/11682. 3. У зв’язку з подальшим доопрацюванням Номенклатури промисловості (НПП) для врахування зауважень та пропозицій користувачів, а також необхідністю заповнення щорічного Запитальника СУ ООН у повну електронну версію НПП внесені зміни та доповнення (дивись Додаток 1 цього листа). У звіті необхідно навести остаточні дані щодо випуску видів продукції за 2006 рік згідно з Номенклатурою продукції промисловості (НПП) з врахуванням всіх змін та доповнень, внесених до Номенклатури органами статистики. Номенклатура побудована по ієрархічній системі класифікування (кодування) видів продукції, відповідно у звіті має забезпечуватись залежність наведених даних на всіх рівнях класифікації за умови однієї одиниці виміру. 4. Обов’язковим є подання даних в одиницях виміру, передбачених Номенклатурою. Якщо передбачено дві одиниці виміру, то дані повинні бути наведені в обох одиницях виміру. Зміни в одиницях виміру, а також укрупнення або дроблення одиниць виміру, повідомлених органами державної статистики, не допускаються. Якщо одиниця виміру є кг, тонни тощо, то у звіті вказується чиста вага продукції (нетто) без врахування ваги пакувального матеріалу. 5. Дані про виробництво продукції у натуральному виразі необхідно наводити у звіті незалежно від того, в яких цехах і виробництвах підприємства вироблена продукція: в основних, допоміжних або підсобних. Ніякі скорочення, заміна назв або об’єднання в групи виробів, передбачених у Номенклатурі окремими позиціями, не допускається. У тих випадках, коли вироби, крім назв, передбачених номенклатурою, мають інші найменування, треба у звітах наводити ті найменування виробів, котрі передбачені Номенклатурою. Якщо на підприємстві випускалась продукція даного виду в минулому році, але припинився її випуск у звітному році, то у звіті по цьому виду продукції наводяться дані в графі “за попередній рік” (в решті граф ставиться прочерк). 6. Нагадуємо про необхідність забезпечення повноти обліку даних про випуск чаю як у річній, так і у місячній звітності. Згідно з КВЕД діяльність з розфасування чаю в паковання масою не більше 3 кг для роздрібного продажу, включаючи аналогічні продукти, виготовлені з шипшини, іншої рослинної сировини (м’яти, вербени, ромашки тощо) відноситься до класу 15.86 “Виробництво чаю та кави”. Відповідно, підприємства, які займаються випуском чаю (подрібнення, гранулювання, виготовлення сумішей і т.п.) і підприємства, які здійснюють тільки фасування, повинні звітувати про випуск чаю за відповідними позиціями Номенклатури. 7. Слід мати на увазі, що до виробленої і відпущеної тепло енергії включається вся кількість теплоенергії, виробленої електростанціями, котельними і утилізаційними установками та відпущеної як цехам і виробництвам свого підприємства, так і “на сторону”, за виключенням теплоенергії, витраченої на технологічні потреби електростанцій (котельні і т.ін.). Виключається теплоенергія, що повертається до електростанції або в котельню з конденсатом виробничої пари, м’ятої пари (від молотів, пресів та ін.) і зворотною водою мережі. За показником “теплоенергія, призначена для збуту” дані наводяться за винятком втрат тепла при передачі. Останнім часом підприємства заміняють старі котельні на більш економні блочні котельні установки. Блочна котельна установка є генератором тепла для систем опалення та гарячого водопостачання об'єктів комунально-побутового, промислового та сільськогосподарського призначення. Паливом може бути природний газ, попутний газ, легке рідке паливо: солярка, мазут. При складанні звіту по показнику "Теплоенергія" такі установки слід відносити до коду 40.30.10.130 "Теплоенергія вироблена і відпущена котельними". 8. Звертаємо увагу, якщо підприємство виконує роботи зі збагачення, сушіння, помелу тощо покупного піску (або аналогічної продукції), що потребує застосування відповідного виробничого процесу, використання необхідних технологічного обладнання та трудових ресурсів, його діяльність слід відносити до підкласу 14.21.0 "Добування піску та гравію" (або відповідного підкласу). У випадку, коли підприємство займається виключно сушінням покупного піску, і проміжні витрати на здійснення цієї операції є незначними по відношенню до його вартості, така діяльність класифікується у секції "Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку". Номенклатурою продукції промисловості не передбачено окремий облік робіт (послуг) зі збагачення, сушіння та помелу піску, тому підприємство ІІ розділ ф.№1-П (термінова) не заповнює. При цьому обсяг виробленої продукції у порівнянних цінах визначається ним за вартістю виконаних робіт по збагаченню, сушінню та помелу піску без врахування його вартості. Показник "Обсяг реалізованої промислової продукції" підприємство відображає у статистичній звітності за ф.№1-ПЕ за повною вартістю (включаючи вартість піску). 9. Згідно з Номенклатурою у позицію “зошити” (код 22.22.20.300А) з одиницею виміру “штуки” включаються зошити в трьохаркушному обчисленні, тобто учнівський зошит у 12 аркушів приймається за один зошит, у 24 аркуша – два зошити і т.д., виходячи з того, що один типографський аркуш дорівнює 4 одинарним аркушам у зошиті, три типографських аркуша дорівнюють 12 аркушам у зошиті. 10. Облік шпалер за кодами 21.24.11, 21.24.12 та вхідними до них кодами ведеться у двох одиницях виміру: тоннах та умовних кусках. При цьому 1 умовний кусок дорівнює 3 м2, тобто 1 рулон шпалер, довжина якого 10,05 м та ширина 0,53 м, дорівнює 1,78 умовного куска. 11. Звертаємо увагу, що ворсове трикотажне чи ткане полотно, наклеєне або нашите на натуральну чи штучну шкіру або на інший матеріал, класифікується за кодом 18.30.13.080 як “Хутро штучне”, але ткані чи в’язані довговорсові полотна, класифікуються у відповідних кодах 17.20.40.100 “Тканини ворсові...” та 17.60.11.300 “Полотна трикотажні довговорсові”. 12. Нагадуємо, якщо підприємство виготовляє свіже чи охолоджене м’ясо і наводить ці дані у звіті, то у разі його подальшого заморожування, інформація щодо випуску замороженого м’яса у звітності не відображається, тобто в таких випадках підприємство звітує про випуск м’яса тільки один раз. 13. Нагадуємо про зміни щодо класифікації вершкового масла (лист Держкомстату від 16.02.05 № 03/1-2-9/112), згідно з якими у вершкове масло (коди за НПП 15.51.30.300 і 15.51.30.500) не включаються суміші вершкового масла і рослинних олій, класифікація яких в залежності від вмісту молочних жирів здійснюється у позиціях “Маргарин і продукти аналогічні” (код 15.43.10) та “Продукти харчові, н.в.і.у.” (код 15.89.14 та вхідні до нього коди 15.89.14.990, 15.89.14.991). 14. При класифікації труб слід мати на увазі наступне
Нагадуємо, що облік продукції здійснюється по валовому випуску, тобто усі складові компоненти машинокомплекту, виготовлені підприємством (кузов, шасі, силовий агрегат, передня та задня підвіски, бензобак, система запалювання, трансмісія, система глушіння тощо), спочатку класифікуються у відповідних позиціях Номенклатури без заповнення граф звіту “призначено для збуту”. 16. В автомобілебудуванні згідно з Номенклатурою до позицій “Складання...” (коди 34.10.21.001, 34.10.22.001 і т.д.) відноситься продукція, виготовлена виключно з покупних чи давальницьких комплектуючих . 17. Нагадуємо, що діяльність щодо складання комп’ютерів класифікується у промисловості (код за КВЕД 30.02.1) у разі, коли складання є серійним і здійснюється із дрібних комплектуючих (деталей) на спеціалізованих виробничих потужностях значною кількістю кваліфікованих спеціалістів. Крупновузлове збирання з таких комплектуючих як корпуси, процесори, планки пам’яті тощо, яке включає установлення накопичувачів, материнської плати, модернізацію, а також комплектацію, пакування, маркування, тестування і т.ін., розглядається як допоміжна діяльність, що супроводжує процес торгівлі, і відповідно класифікується в цій галузі. Ремонт і обслуговування настільних комп’ютерів за КВЕД відноситься до класу 72.50. 18. У позиціях, які класифікуються у Номенклатурі як послуги і обліковуються у вартісному виразі, включається лише вартість наданих послуг незалежно від того, власна сировина чи сировина замовника використовується при цьому. По послугах, які обліковуються у натуральному виразі, тобто у кг, тоннах тощо (наприклад, код 17.30.10 "Послуги з вибілювання та фарбування волокон і пряжі"), у графу 5 також включається лише вартість наданих послуг незалежно від того, яка сировина використовується: власна чи замовника. Як виключення, при обліку послуг з друкування (22.21.10, 22.22.31, 22.22.32) за графою "5" відображається вартість продукції з врахуванням використаної власної сировини. У випадку надання послуг з друкування продукції на сировині замовника графа "5" не заповнюється. У разі обліку послуг за кодом 22.22.32.900 "Послуги з друкування іншої продукції (включаючи нанесення зображення на пластикові стаканчики, плівку, фольгу, жерсть тощо) при нанесенні зображення на продукцію замовника у графі 1 ф.№1П-НПП (річна) відображається вартість послуг (включаючи вартість власної сировини), а графа 5 не заповнюється, тоді як у разі нанесення малюнку чи напису на власну сировину відображається повна вартість готової поліграфічної продукції по всіх графах, крім графи 2. Аналогічно заповнюється ІІ розділ ф.№1-П (термінова). У позиції за кодами 25.24.90, 27.51.10, 27.52.10, 27.53.10, 27.54.10 включається лише виробництво виробів за замовленнями за умови, що виготовлені вироби є напівфабрикатами (виливками, заготовками та ін.) і потребують подальшої доробки для можливості їх використання за призначенням, тобто не є готовими деталями для машин і устаткування. Литі напівфабрикати, виготовлені для власних потреб, з подальшою їх доробкою на своєму підприємстві чи за замовленням на іншому підприємстві, а також вироблені повністю готові литі вироби класифікуються у відповідних позиціях Номенклатури (наприклад: вузли, деталі та запасні частини до конвертерів, машин ливарних, виливниць та ковшів – за кодом 29.51.12.300, вузли верстатів для оброблення металів – 29.42.40, радіатори з чавуну ливарного – 28.22.11.300, ванни з чавуну ливарного – 28.75.11.271, каналізаційні люки – 28.75.27.100 тощо). 19. Дані гр.5 у формі №1П-НПП (річна) є джерелом інформації для розрахунку ціни, яку передбачено використовувати при формуванні індексу промислової продукції за новою методикою. Тому необхідно звернути особливу увагу на якість та об'єктивність цього показника. 20. Просимо врахувати викладене вище та забезпечити подання звіту за формою № 1П-НПП (річна) за 2006 рік у відповідності з діючими інструктивними матеріалами не пізніше 8 лютого 2007 року . Згідно з роз’ясненнями Держкомстату України від15.08.2000№ 02-02/06-24, датою подання державної статистичної звітності для підприємств, організацій, установ вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, яка зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. Нагадуємо, що статтею 20 Закону України “Про державну статистику”, а також статтею 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України – передбачено відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у виді штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Слід зазначити, що в поняття “недостовірність статистичних даних”, згідно з роз’ясненням Держкомстату України включається і арифметична помилка, яка впливає на інші взаємопов’язані показники і змінює економічний зміст показника, тобто тягне за собою перекручення даних статистичної звітності.
|
|
|
|
||||||